- рознімати
- —————————————————————————————розніма́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
рознімати — і рідко роздійма/ти, а/ю, а/єш, недок., розня/ти, німу/, ні/меш і рідко роздійня/ти, дійму/, ді/ймеш, док., перех. 1) Роз єднувати, відділяти одне від одного що небудь з єднане, зімкнуте, стулене і т. ін. || Розводити (руки) в боки. || Роз… … Український тлумачний словник
рознімання — я, с. Дія за знач. рознімати … Український тлумачний словник
розніматися — а/ється, недок., розня/тися, ні/меться, док. 1) Роз єднуватися, відділятися одне від одного (про що небудь з єднане, зімкнуте, стулене і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до рознімати 1) … Український тлумачний словник
роздіймати — див. рознімати … Український тлумачний словник
роздійняти — див. рознімати … Український тлумачний словник
розняти — див. рознімати … Український тлумачний словник
мирити — (відновлювати, установлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось / чогось), примиряти, примирювати, примирити; розводити, розвести, розмиряти, розмирити, розбороняти, розборонити, рознімати, розняти (відновлювати мир,… … Словник синонімів української мови